Ніньо Рікардо

Author: n3cs1s  //  Category: гітаристи, фламенко

Сьогодні хочу вас познайомити із творчістю видатного гітариста фламенко, легендарного Ніньо Рікардо.


Ніньо Рікардо (Niño Ricardo, спр. ім’я — Manuel Serrapí Sánchez), один із найвидатніших іспанських гітаристів-фламенко старої школи.
Народився 1 червня 1904 року в Севільї, Іспанія. На відміну від більшості визначних майстрів фламенко не мав циганського коріння. Перші уроки гри на гітарі він отримав від батька, Рікардо. В юності грав в кафе та клубах фламенко в Севільї. У віці 17 років став акомпанувати на гітарі одній з найвідоміших кантаор (співачок) в історіїї фламенко – Пасторі Павон (Pastora Pavon) на прізвисько “La Nina de los Peines” (Дівчина з гребнями).
В 20-ті та 30-ті роки виступав, головним чином, як акомпаніатор разом з Павон, а також з кантаором Мануелем Торре та байлаорою (танцівницею) Ла Архентіна. Після смерті в 1949 році провідного сольного гітариста фламенко 40-х років Рамона Монтойї, Ніньо Рікардо займає його місце та також робить сольну кар’єру: в 1955 році в Севільї відбувся його перший сольний концерт. Однак через деякий час Ніньо Рікардо знову став працювати з виконавцями такими як Пепе Пінто та Хуаніто Вальдеррама, а пізніше став співпрацювати з молодими кантаорами.
Згідно з його біографом Humberto J. Wilkes, він асимілював в собі найкраще від трьох основоположників гітари фламенко Рамона Монтойї, Хавьєра Моліни та Маноло де Уельва. Він вивчав їх манеру гри та значно випередив їх розвиваючи її, при цьому маючи свій неповторний стиль. Об’єднавши в собі якості цих трьох гітаристів, він був вільний у своїй творчості.
Від Хавьєра Моліни він взяв багато в мистецтві акомпанементу, від Рамона Монтойї він взяв його гармонії, арпеджіо, та красу виконання, пізніше надавши фальсетам Рамона більше рельєфності. Від Маноло де Уельви він взяв ритм, витонченість та специфічний дух, особливо у виконанні булеріас. Але все ж таки найбільший вплив на творчість Ніньо Рікардо здійснив Рамон Монтойя.
Гонсалес Клімент в 1957 році писав про це: “Гра Ніньо Рікардо, це могутній синтез класичної гітари та гітари фламенко, стрімко еволюціонуючий в наш час. Як результат – прекрасна гармонія, урочистість, та розвинуті ідеї закладені Рамоном Монтойя, витончено зіграні зі справжнім розумінням токе, в якому Ніньо Рікардо без сумніву є одним із кращих”. В 1964 році той самий Гонсалес Клімент писав: “Ніньо Рікардо раціоналізує красу інтуїтивного, поєднує витончене та гостре, те що ми можемо до цього знайти в токе дона Рамона Монтойї.”
Багато хто визнає Ніньо Рікардо як кращого акомпаніатора всіх часів.
Роль Ніньо Рікардо в розвитку музики фламенко неможливо переоцінити. Він створив величезну кількість варіацій практично у всіх формах фламенко, збагативши музику великою кількістю складних акордів. Його копіювали, багато гітаристів намгались вивчити весь його репертуар (так, до речі, зробив і юний Пако де Люсія). За свою творчу кар’єру він записав у співпраці із знаменитими артистами близько 90 дисків. Але є й ряд дисків із його сольними гітарними композиціями, серед яких Toques flamencos de guitarra (Hispavox) та Niño Ricardo (ODEON, Barcelona, 1966).

Niño Ricardo (Soleares) – Sevilla es mi tierra:

Bulerías – Antonio Molina y Niño Ricardo:

Niño Ricardo en Fantasía Minera (1955):

Niño Ricardo with Manolo Caracol Granainas:

Niño Ricardo plays with Lola Flores por Alegrías:

Tags: , , , , , , , ,

Два коментарі до “Ніньо Рікардо”

  1. Олексій Написав:

    Ніколи не думав що знайду такий діамант в україномовному блозі. Дякую за статтю і відео.

  2. n3cs1s Написав:

    дякую Вам, Олексій, за коментар! :)))
    хочу сказати, що ця стаття – початок з цілого циклу подібних дописів про видатних гітаристів фламенко, серед яких такі відомі постаті як: Сабікас, Маріо Ескудеро, Пако Пенья, Дієго дель Гастор та багато інших… 🙂

  3. Олексій Написав:

    уже чекаю 🙂

Залишити коментар